У статті розглянуто теоретичне підґрунтя розвитку державного регулювання земельних відносин у сільському господарстві. У процесі дослідження використано загальнонаукові, загальнологічні та спеціальні методи, зокрема за допомогою: діалектичного методу пізнання розкрито актуальність досліджуваної проблеми, визначено теоретичне підґрунтя державного регулювання земельних відносин у сільському господарстві; абстрактно-логічного та узагальнення – сформовано висновки; історико-логічного – досліджено генезис становлення та розвитку поняття державного регулювання земельних відносин.

Узагальнено наукові підходи щодо визначення сутності «земельних відносин». Встановлено, що земельні відносини є визначальними у всій системі виробничих відносин національної економіки. Вони становлять основу продовольчої безпеки країни, сприяють розширенню її експортного потенціалу та за сприятливого сценарію розвитку спроможні забезпечити формування гідних умов праці й проживання у сільській місцевості. За результатами досліджень запропоновано розглядати державне регулювання земельних відносин як комплексу заходів правового, економічного, організаційного характеру, що здійснюють державні інститути, уповноважені на таку діяльність, з метою забезпечення раціонального використання та охорони земель, збереження і відтворення родючості ґрунтів, підвищення ефективності та конкурентоспроможності аграрного виробництва, зростання екологічної стійкості агроекосистем.

THEORETICAL BASIS OF STATE REGULATION OF LAND RELATIONS IN AGRICULTURE

The article examines the theoretical basis of the development of state regulation of land relations in agriculture. In the process of research, general scientific, general logical and special methods were used, in particular, with the help of: the dialectical method of cognition, the relevance of the investigated problem was revealed, the theoretical basis of the state regulation of land relations in agriculture was determined; abstract-logical and generalization – conclusions are formed; historical and logical – the genesis of the formation and development of the concept of state regulation of land relations was investigated.

Scientific approaches to determining the essence of “land relations” are summarized. It was established that land relations are decisive in the entire system of production relations of the national economy. They form the basis of the country’s food security, contribute to the expansion of its export potential and, under a favorable development scenario, are able to ensure the formation of decent working and living conditions in rural areas.

Based on the results of the research, it is proposed to consider the state regulation of land relations as a set of measures of a legal, economic, and organizational nature, carried out by state institutions authorized for such activities, with the aim of ensuring the rational use and protection of land, preservation and reproduction of soil fertility, increasing the efficiency and competitiveness of agricultural production, increasing ecological sustainability of agroecosystems.