У статті проведено комплексний аналіз сучасних тенденцій та перспектив інтеграції електричних і гібридних силових установок у конструкції лісогосподарської техніки. Досліджено світовий досвід провідних виробників, таких як Ponsse, Komatsu та John Deere, у контексті впровадження інноваційних приводів для харвестерів, форвардерів та трелювальних тракторів. Обґрунтовано переваги гібридних систем, які дозволяють досягти суттєвої економії палива (на 25–35 %), мінімізації шкідливих викидів CO₂ та підвищення загальної енергоефективності технологічних процесів лісозаготівлі. Особливу увагу приділено системі рекуперації енергії, що забезпечує повернення до 22 % потужності під час робочих циклів. Визначено стратегічні напрями розвитку вітчизняного лісового машинобудування, зокрема через локалізацію виробництва гібридних модулів та їх адаптацію до українських умов експлуатації. Окреслено роль інтеграції цих технологій у навчальний процес підготовки фахівців для формування кадрового потенціалу цифрової трансформації галузі.

The article provides a comprehensive analysis of current trends and prospects for integrating electric and hybrid power plants into the design of forestry machinery. Global experience of leading manufacturers, such as Ponsse, Komatsu, and John Deere, in implementing innovative drives for harvesters, forwarders, and skidders is investigated. The advantages of hybrid systems are substantiated, allowing for significant fuel savings (by 25–35%), minimization of harmful CO₂ emissions, and an increase in the overall energy efficiency of wood harvesting technological processes. Special attention is paid to the energy recovery system, which ensures the return of up to 22% of power during operating cycles. Strategic directions for the development of domestic forest machinery engineering are identified, in particular through the localization of hybrid module production and their adaptation to Ukrainian operating conditions. The role of integrating these technologies into the educational process of training specialists in “Agroengineering” is outlined to form the human resources potential for the industry’s digital transformation.