- DOI: https://doi.org/10.62466/2786-9350-2025-4-7
- Розділ: Секція І. Лісове та садово-паркове господарство, екологія.
- Випуск: Випуск 4, 2025
- Автор(и): Вікторія Сахнюк
- Ключові слова: лісове господарство, комп’ютерні технології, цифровізація, GIS, дрони, штучний інтелект, Big Data, інвентаризація.
Використання комп’ютерних технологій у лісовому господарстві: порівняння розвитку з 2020 до 2025 року
У статті досліджено динаміку розвитку комп’ютерних технологій у лісовому господарстві України та світу впродовж 2020–2025 років. Визначено основні напрями цифрової трансформації галузі: автоматизація обліку деревини, впровадження геоінформаційних систем (GIS), дистанційне зондування, використання безпілотних літальних апаратів, штучного інтелекту (AI) та великих даних (Big Data). Окремо розглянуто українські приклади цифровізації, такі як система Forest Monitoring System, LISforest, DeepGreen, а також впровадження дронів DJI для інвентаризації. Порівняно розвиток цифровізації у 2020 та 2025 роках, визначено тенденції, виклики й перспективи розвитку галузі.
Особливу увагу приділено аналізу цифрових рішень, що забезпечують оперативність прийняття управлінських рішень, прозорість лісового обліку та точність інвентаризаційних процесів. Дослідження підкреслює позитивний вплив цифровізації на зниження витрат, оптимізацію ресурсів та підвищення ефективності екосистемного управління. Оцінено внесок міжнародного досвіду, зокрема прикладів країн ЄС, у формування сучасних підходів до ведення лісового господарства.
Зазначено, що цифрова трансформація вимагає не лише технологічних змін, але й оновлення нормативної бази, підвищення цифрової грамотності персоналу, міжвідомчої координації та інвестицій. Наведено кількісні показники впровадження ІТ-рішень та динаміку їх зростання. Показано, що нові цифрові платформи дають змогу проводити моніторинг лісових масивів у реальному часі, прогнозувати ризики та приймати превентивні заходи.
У межах дослідження проаналізовано результати опитування спеціалістів галузі, що підтвердили зростаючу потребу у впровадженні автоматизованих систем і хмарних сервісів. Визначено основні бар’єри: нестача спеціалістів, технічне відставання окремих регіонів, обмежений доступ до якісного інтернет-зв’язку. Також зроблено припущення щодо подальших векторів розвитку цифрового лісового господарства, зокрема інтеграцію IoT, блокчейну та машинного навчання.
Результати дослідження можуть бути використані при формуванні державної політики у сфері цифровізації природокористування, розробці галузевих стандартів та освітніх програм. Автор підкреслює, що успішна цифрова трансформація потребує системного підходу, в якому технічні інновації поєднуються з організаційними змінами. Стаття актуалізує значення інформаційних технологій як ключового чинника сталого розвитку лісової галузі.
The article investigates the dynamics of computer technology development in forestry across Ukraine and globally between 2020 and 2025. Key directions of digital transformation are identified, including timber accounting automation, the use of Geographic Information Systems (GIS), remote sensing technologies, unmanned aerial vehicles (drones), artificial intelligence (AI), and Big Data. The study emphasizes Ukrainian innovations such as the Forest Monitoring System, LISforest, DeepGreen, and the deployment of DJI drones for forest inventory. A comparative analysis between the digitalization levels of 2020 and 2025 reveals major progress, as well as persisting challenges and prospects for future development.
Special attention is given to how digital tools improve decision-making speed, enhance data transparency, and increase the accuracy of forest inventory operations. The findings suggest that digitalization contributes significantly to cost reduction, resource optimization, and more effective ecosystem management. The article also highlights the influence of international best practices—particularly from EU countries—in shaping modern forest governance.
It is noted that digital transformation requires not only technical upgrades but also regulatory adaptation, workforce digital literacy, inter-agency collaboration, and consistent investment. The research presents quantitative indicators of technology adoption and outlines the upward trend in their usage. Newly implemented platforms are shown to enable real-time forest monitoring, risk prediction, and proactive management actions.
The study includes a professional survey of forestry specialists, confirming a growing demand for automated systems and cloud-based services. The main obstacles identified include a shortage of qualified personnel, technological lag in some regions, and limited internet infrastructure. Moreover, the paper outlines future development trajectories, such as the integration of IoT, blockchain, and machine learning.
These research outcomes may inform national policy on digital environmental management, contribute to the development of forestry standards, and support educational curriculum updates. The author emphasizes that successful digital transformation requires a systemic approach, combining technical innovation with institutional and organizational change. Ultimately, the article underscores the importance of information technologies as a strategic factor for sustainable forestry development.