Визначено структуру вирубуваної деревини у розрізі систем і видів рубок, встановлено середні обсяги вибірки з 1 га та структуру деревини за технічною придатністю в лісах України за 2021-2025 роки. Матеріалом слугували зведені записи електронного реєстру лісорубних квитків, отримані через аналітичний портал державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр». За обсягом вирубуваної деревини домінували рубки формування і оздоровлення лісів – 57% загального запасу (санітарні – 40%, рубки догляду – 16%), тоді як рубки головного користування становили близько 41%, інші рубки – близько 2%. У межах рубок головного користування суцільнолісосічні рубки продемонстрували в середньому вихід ділової деревини на рівні 50% при середній вибірці 292 м³ з 1 га; вибіркові рубки – близько 41% ділової деревини та 67 м³; поступові рубки – майже 37% ділової деревини з виразним зростанням вибірки на кінцевому прийомі до 242 м³. Вибіркові санітарні рубки мали трохи більше 21% ділової деревини при середній вибірці 26 м³ з 1 га, тоді як суцільні санітарні рубки досягали приблизно 37% при 220 м³ з 1 га. Серед рубок догляду прохідні рубки забезпечили понад 29% ділової деревини при близько 43 м³ з 1 га; при проріджуваннях ділова деревина склала 5% за близько 20 м³ з 1 га, тоді як прочищення (14 м³ з 1 га) і освітлення (8 м³ з 1 га) серед незначної частки ліквідної маси мали фактично лише дров’яну деревину. Від інших заходів формування і оздоровлення лісів частка ділової деревини сягала близько 39%, у групі інших рубок і робіт, пов’язаних з веденням лісового господарства – 27%, у групі інших рубок і робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства – 22%. Отримані результати дозволяють оцінити баланс рубок та структуру заготовленої деревини в лісах України і окреслити перспективи переходу на наближені до природи системи рубок з точки зору підвищення частки ділової деревини, оптимізації сортиментної структури та економічної ефективності за одночасного збереження екологічної стійкості, що потребує подальших досліджень із регіональною деталізацією і породно-віковою стратифікацією.

The structure of harvested wood by silvicultural systems and felling types was determined, along with mean per-hectare removals and the structure of wood by technical suitability in Ukraine’s forests for 2021–2025. The material consisted of aggregated entries from the electronic registry of felling permits obtained via the analytics portal of the State Enterprise “Forestry Innovation and Analytical Center.” By harvested volume, formation and health-improvement fellings (silvicultural treatments) dominated –57% of total removals (sanitary fellings 40%, tending fellings 16%), whereas principal fellings accounted for about 41%, and other fellings for roughly 2%. Within principal fellings, clear felling yielded on average ~50% merchantable timber at a mean removal of 292 m³·ha⁻¹; selection fellings produced ~41% merchantable timber at 67 m³·ha⁻¹; and shelterwood fellings produced ~37% merchantable timber, with a pronounced increase in removals at the final entry up to 242 m³·ha⁻¹. Selection sanitary fellings had just over 21% merchantable timber at 26 m³·ha⁻¹, whereas clear sanitary fellings reached ~37% at 220 m³·ha⁻¹. Among tending fellings, commercial (intermediate) thinnings provided >29% merchantable timber at ~43 m³·ha⁻¹; thinnings yielded ~5% at ~20 m³·ha⁻¹; while cleanings (~14 m³·ha⁻¹) and releases (~8 m³·ha⁻¹) consisted essentially of fuelwood given the minor share of merchantable mass. For other formation and health-improvement measures, the share of merchantable timber was ~39%; in the group of other fellings and operations related to forest management, ~27%; and in other fellings and operations not related to forest management, ~22%. The results enable an assessment of the balance of felling categories and the composition of harvested wood in Ukraine’s forests, and they outline prospects for a transition toward close-to-nature silvicultural systems aimed at increasing the share of merchantable timber, optimizing assortment structure, and improving economic efficiency while safeguarding ecological stability – an agenda that warrants further research with regional detail and species–age stratification.